Я хочу… або Дві причини скласти bucket-list.

Першоджерело - www.psychologies.today
Автор: Дарія Лапонова

Нещодавно я натрапила на статтю про bucket-list, якщо коротко - це список справ, які хочеться зробити в цьому житті. Список бажань або мрій, не пов'язаний із просто придбанням речей, як список побажань, хоча і основним мотивом для вписування нового рядка в цей список, так само повинно служити слово "хочу". "Хочу 100 сфотографувати котячих носиків на вулицях міста і зробити виставку", "хочу політати на повітряній кулі" і все в такому ж дусі. 

І я вирішила написати коротку замітку про те, чому такий список - хороша ідея з точки зору психотерапевта.

Я не знаю, чого я хочу - як навчитися хотіти?

Мені доводиться часто зустрічатися зі запитами або скаргами клієнтів на те, що вони не знають, чого хочуть; їм це не подобається, але змінити стан речей вони не можуть. Знайомий цей стан і мені. Звичайно, в кожному конкретному випадку причина різна. Хтось настільки нечуйний до себе, що не чує сигналів, що йдуть зсередини - в крайніх випадках це може стосуватися навіть почуття голоду або болю. Хтось настільки розчарований в світі, собі та інших людях, що й не сміє ні про що мріяти. Хтось дуже зайнятий "серйозними" справами, не залишаючи собі час на "дурості" на кшталт бажань. Причини можна перераховувати довго. Дослідити їх може виявитися корисним, але одночасно - чому б не спробувати вчитися хотіти? За запитом в інтернет-пошуковику видається безліч спільнот із прикладами списків інших людей, переглядаючи їх, прислухаючись до себе, згадуючи дитячі бажання і дозволяючи собі нові мрії - можна спробувати скласти і свій список.

Далі, кажуть учасники цих спільнот, починається "магія списку" - здійснення мрій розширюють ваше уявлення про світ, знайомлять з новими людьми, виявляють нові, неймовірні і немислимі способи здійснити задумане, допомагають все легше загадувати бажання, і зміцнюють віру в свої сили. Психологи називають це виборковою увагою ("випадкові" можливості і знайомства) і творчим пристосуванням (нові способи поводитися зі собою та іншими) - а разом це великий крок назустріч спонтанного і живому проживанняю свого життя.

Мрію більшості людей можна виконати до кінця тижня, а вони роблять з неї мрію всього життя

Друга частина скарг на відсутність руху до своїх бажань - це лякаюча порожнеча за ними. "Я зроблю це? - А що потім". Ви вже, напевно, здогадалися, як список допомагає в цьому питанні. За одним, першим бажанням, слідує ще кілька десятків. Список можна змінювати, доповнювати, виконувати в будь-якому порядку. І це допомагає знайти вихід із замкнутого кола: "я не виконую свою мрію, тому що потім моє життя стане безцільним" і "моє життя безцільне, тому що я не роблю нічого щоб здійснити свою мрію".

Нерозуміння своїх цілей і бажань характерно також для періодів життєвих криз. Тут я можу тільки робити припущення, але мені здається, що список може стати непоганою опорою і на цей випадок. Криза починається, коли старі моделі поведінки, цілі і цінності перестають працювати і мати значення, а нові ще не з'явилися. Я припускаю, що проходження списку бажань, може допомогти в пошуку і закріпленні цих нових моделей поведінки, цілей і цінностей.

Велике значення має і вимога фіксувати виконання бажання - фотографіями, короткими відео і т.д. (Вже згадані спільноти рясніють прикладами і на цей рахунок). Це допомагає краще пам'ятати про пройдений шлях, і здійснені мрії. Для тих, хто схильний знецінювати свої досягнення - може виявитися важливою підтримка від однодумців і тих, хто тільки замислюється скласти свій перший buchet-list.