Джерело: www.psyimage.com
Автор: Тетяна Завада
Наше життя не можливо уявити без комунікації. Щодня ми спілкуємось з рідними, друзями, колегами по роботі, пишемо смс-повідомлення, надсилаємо електронні листи. Ми постійно обмінюємось інформацією, пізнаємо щось нове, переконуємо інших у власній думці.
Проте, між тим, що ми думаємо і хочемо сказати; між тим, що ми кажемо і нам здається що ми сказали; між тим, що ми почули, і тим, що каже співрозмовник, – можуть виникнути десятки варіантів непорозумінь.
Одну й ту саму інформацію можна сказати по-різному та отримати від цього кардинально інший результат. Згадується притча, яка дуже вдало демонструє дану думку.
"Одному падишахові наснився сон про те, що у нього випали всі зуби. Він покликав до себе мудреця і запитав його про значення сну. - О, мій падишаху! - сказав мудрець. - Це жахливий сон, бо він говорить про те, що незабаром всі ваші родичі помруть.
Падишах залишився незадоволений трактуванням і наказав відрубати мудрецю голову. Потім він покликав іншого мудреця, і той повідав: - Падишах! Цей чудовий сон передвіщає вам довголіття і здоров'я, бо він говорить про те, що ви переживете всіх своїх родичів! За що задоволений падишах нагородив мудреця золотом."
Не так важливо що ми кажемо, а як ми це робимо. Для того, щоб наше спілкування приносило нам приємні результати та хороші емоції розглянемо деякі важливі особливості, що їх забезпечують.
- Ефективний виклад думок.
Уявимо, що думка – це клубок, а висловлення її – нитка. Думка приходить моментально і цілісно. Але висловлюємо її (розмотування клубка) – по частинах, і це не так просто, як здається на перший погляд, бо багато що втрачається, до того ж в клубку може бути багато вузлів.
Для ефективного викладу думок намагайтесь говорити якомога простіше. Коли ви говорите в швидкому темпі, це часто створює відчуття невпевненості та, в певній мірі, байдужості. Дуже ефективна пауза в потрібний момент і в потрібному місці.
Деякі правила застосування паузи:
- Довгі паузи – розсіюється увага.
- Одна фраза – не більше 9-12 слів.
- Для ефективності сприйняття – зміна темпу і ритму розмови.
- Вміння слухати.
- Уникнення конфліктогенів.
Конфліктоген – це відстоювання власної точки зору, своєї думки – незалежно від думки співрозмовника. Конфліктоген – прояв егоцентричності людини, а не бажання знайти логічне завершення ситуації. До найбільш поширених конфліктогенів належить: перебивання, звинувачення, приниження, грубість, критика, оцінка, оправдання.
N.B.! Оправдання є також конфліктогеном, адже оправдовуючи себе, ми автоматично звинувачуємо іншого.
- Ставте відкриті запитання.
Закриті питання – це питання, на які відповідають «так» або «ні».
Відкриті запитання – ті, які починаються зі слів: «що?», «де?», «коли?», «для чого?».
Закриті запитання значно звужують якість розмови та блокують поступлення інформації. Відкриті запитання допомагають отримувати широкий спектр знань про вподобання, погляди, думки та позицію людини.
N.B.! Намагайтесь уникати запитань, що починаються зі слова «Чому?». Такі питання формують захист у співрозмовника, схильність до оправдань, а не конструктивного вирішення проблемної ситуації. Малоймовірно, що людина дійсно цікавиться причиною запитуючи «чому ви запізнилися?», «чому не подали вчасно звіт?», «чому не зробили щось?….»
Формулюючи питання намагайтесь уникати у ньому заперечень та частки «не». Ця техніка особливо відома у сфері продажів. Питання: «Чи не потрібні Вам квіти?», провокує погодитися, що дійсно не потрібні. Досвідчені продавці з ввічливим наказом та поштовхом до покупки закликають: «Купуйте квіти!».
- Прояв впевненості.
Люди тягнуться до тих хто впевнений в собі. Що більше ви вірите в себе, то більше інші вірять в вас. Впевненість притягує, стимулює, надає сил і мотивації.
- Уточнюйте та перефразовуйте.
Нажаль, ми не завжди говоримо те, що дійсно маємо на увазі. Будь-яка інформація сприймається крізь призму нашого досвіду, настрою і т.д.
Щоб бути впевненим у достовірності інформації, задля уникнення ситуації «Ти йому про Тараса, а він — півтораста», російський варіант «В огороде бузина, а в Киеве дядька» уточнюйте або перефразовуйте думку.
Не зрозумівши один одного, не можливо перейти до взаєморозуміння. Є простий спосіб перевірити його міру запитаннями: «Чи правильно я вас зрозумів, що... (повторюєте як зрозуміли)» або «Іншими словами ми вважаєте, що...», можна й перепитати: «Що ви маєте на увазі, коли кажете…», «Уточніть щодо…», «Можна більш детально про ...».
- Називайте людину по імені.
Звернення без імені – набуває формального значення та сухості у спілкуванні. Перед тим як висловити важливу думку, яку хочете донести до співрозмовника – назвіть його ім’я. Якщо вам здається, що контакт з людиною втрачено і вас слухають менш уважніше – зробіть те саме!
Ім’я – надзвичайно мелодійний та важливий звук для людини, що зосереджує увагу та мобілізує.
- Дві третини дивіться в очі.
Контакт очима – умова довірливих стосунків. Все починається з першого погляду. Від декількох секунд залежить результат розмови і ставлення учасників один до одного.
Чому саме 2/3? Доведено, що це найбільш оптимальна тривалість довірливого спілкування. Постійне зосередження погляду на співрозмовникові – викликає агресію; при відсутності зорового контакту – втрачається важливий емоційний компонент спілкування, а також знецінюється його змістовий аспект.
- Посмішка і почуття гумору.
За допомогою гумору знімається напруження, агресія. Хороший жарт за певних умов може зняти гостроту конфлікту, розрядити ситуацію, принести полегшення в напружених стосунках.
Викликати посмішку у співрозмовника – означає ввійти з ним в емоційний контакт, викликати до себе довіру і забезпечувати фундамент комфортного спілкування.
- Даруйте і приймайте компліменти.
Комплімент – це свідоме і несвідоме бажання продовжити комфортне спілкування. Сила компліменту – колосальна. Хороший комплімент підвищує настрій співрозмовника, а той хто говорить компліменти стає бажаним співрозмовником, адже, задовольняє потребу в позитивних емоціях. Коли людину хвалять – вона розквітає.
Проте, ні в якому разі не слід придумувати компліменти, адже фальшивість у ваших словах може кардинально змінити тон розмови у негативне русло.
В кожному з нас є щось хороше, це просто треба виокремити і підкреслити. Прості слова похвали здатні надихати людину, дарувати їй сили і ресурс на нові звершення.
На завершення розмови надайте значимості, вагомості людині. Важливо вміти почати розмову, підтримувати її, проте не менш важливо вийти з неї. Якщо розмова закінчується на позитивних емоціях – подальші зустрічі починаються з приємних переживань, якщо ж на негативних – неприємні відчуття переносяться, і ми намагаємося просто уникати цю людину.
Є ще одна дуже важлива річ, без якої розвинути навички комунікації буде дуже важко. Це проактивність – риса особистості, що визначає здатність людини брати на себе відповідальність за те, що відбувається у її житті. Не перекладати відповідальність на обставини, випадковості, долю і т.д., а власне на себе та свої сили.
Встановлюйте нові знайомства, будуйте стосунки, отримуйте задоволення від спілкування, практикуйте теоретичні знання і нехай вам в тому допомагають маленькі секрети взаєморозуміння!
Немає коментарів:
Дописати коментар