Першоджерело: www.psychologytoday.ru
Автор: Ірина Ушкова (клінічний психолог, когнітивно-біхевіоральний терапевт)
Психологічне або емоційне насильство, на відміну від фізичного насильства, не завжди очевидне як для оточуючих, так і для самих учасників відносин. Часто воно протікає у прихованій формі і сприймається як щось нормальне. При цьому емоційне насильство може вразити будь-які відносини, не тільки подружні і партнерські, але і дитячо-батьківські, і навіть дружні.
Агресором в таких дисфункційних відносинах може виступати, як чоловік, так і жінка, про що говорять дані багатьох досліджень. У будь-якому випадку, емоційне насильство і дисфункційні відносини вкрай руйнівні для самоповаги і самооцінки людини.
Емоційне або психологічне насильство полягає у такому стилі взаємин, при якому агресор постійно принижує, ображає, критикує, соромить, залякує і маніпулює жертвою з метою отримання контролю над іншою людиною і підтримки власної нестійкої самооцінки. Емоційне насильство автоматично не тягне за собою фізичне насильство, але в більшості випадків передує йому. Читати далі...
Проблема дуже актуальна! Причому, якщо про фізичне насильство говорять багато і суспільство засуджує такі дії, то до психологічного насилля ставляться якось "лайтовіше", його наслідки не такі очевидні як при фізичному, і воно ніби менш руйнівне!..
ВідповістиВидалитиХоча моральне приниження є значно важчим, ніж фізичне...
Причому, мені здається, що все таки жінки більш схильні до емоційного насилля, аніж чоловіки, натомість чоловіки до фізичного. Жінка краще дає собі раду з емоціями і маніпуляціями, суто, навіть, за природними і фізіологічними особливостями... І вона більш схильна провокувати...
А як ви думаєте?)